На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Агітація - інформаційна діяльність з вираженою функцією спонукання особистого складу до певного роду діям. Як показує військовий досвід, в бойових і екстремальних умовах А. може виступати ефективним методом підтримки морально-психологічного стану особистого складу. Фідеїзм - (лати. fides - віра) - релігійний світогляд, що затверджує примат віри над розумом. Характерний для теистических релігій. БОР Нільс Хенрік Давид - (7.10.1885, Копенгаген - 18.11.1962, там же), датський физиктеоретик, один з творців квантової теорії. У 1920 очолив створений з його ініціативи Ін-т теоретич. фізики в Копенгагені. У 1943-45 в еміграції в США. Іностр. чл. АН СРСР (1929). Нобелівська пр. по фізиці(1922) за створення квантової моделі атома. У роботі "Про будову атомів і молекул" (1913) заклав основи квантової моделі атома, що стала підмурівком розвитку квантової теорії. Сформулював принцип відповідності, що дозволяв отримувати квантові формули, спираючись на уявлення классич. фізики. На основі своєї моделі. Абсолютна температура - термодинамічна температура, введена англійським фізиком Уїльямом Томсоном (лордом Кельвіном), що означається Т, що відлічується від абсолютного нуля температури шкали Кельвіна або термодинамічної температурної шкали. Значення абсолютної температури більше температури по шкалі Цельсия на 273,16 градуси. ВЕРБОХРОМИЯ - (вербо греч. chroma - колір). Форма синестезии - окремі слова спричиняють відчуття кольору.

СЕЛЕЦКАЯ

Людмила Іосифівна (р. 1901)- російський психолог, фахівець в області психофизики, психології труда і психофізіологіях зорового сприйняття. Канд. біологічних наук. Працювала в лабораторії Промислової психотехники НКТ СРСР (1923-1924); в лабораторії психології труда Інституту охорони труда в Москві (1925-1935); в лабораторії психології труда Всесоюзного Інституту експериментальної медицини під керівництвом С.Г. Геллерш-тейна (1935-1936); у час ВОВ трудилася в евакогоспиталях, в Центральному інституті експертизи працездатності інвалідів. Після війни займалася науково-дослідною роботою в секторі психології Інституту філософії АН СРСР (керівник- С.Л. Рубінштейн), потім в групі фізіологічної оптики Інституту Біофізики АН СРСР (керівник - СВ. Кравков). Вивчала професії трудовим методом, спираючись на ідеї І.Н. Шпільрейна: був проаналізований труд розподільної телефоністки (Трудовий метод вивчення професій, 1925, в соавт.), кондуктора трамвая (Робітники трамвая, 1928, в соавт.), шлифовальщици і інш. Розробила ефективний тренажер по формуванню умінь тонко диференціювати оттенки кольору, важливих для сталевара, що визначає за кольором напруження стінки мартенівського печення температуру сплаву; далі вивчала проблему перенесення сформованих на тренажері умінь у виробничі умови (Тренування функції цветоразличения/Питання організації і охорони труда, 1935). У роки ВОВ і післявоєнний період С. займалася відновленням психічних функцій, порушених внаслідок черепно-мозкових поранень і поранень верхніх кінцівок. Допомагала бійцям, що втратив грона рук і що переніс операцію по Крукенбергу, відновлювати часткову працездатність за допомогою трудотерапии. Післявоєнні десятиріччя С. присвятила вивченню проблем зорового сприйняття. Так, зокрема, відводячи струми дії з нервової речовини зорових часткою мозку бджоли, їй вдалося показати, що око бджоли розрізнює зміни площини поляризації світла (До питання про сприйняття поляризації світла складним оком бджоли/ Біофізика, 1956, т.1). О. Г. Носькова

Джерело: vocabulary.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua