На головну сторінку   Виконання робіт на замовлення  

ТЕРМЕН (TERMEN) ЛЮІС МЕДІСОН (1877-1956) - - американський психолог, професор (1916). З 1922 зав. психологічним відділенням Станфордського університету. З 1923 президент Американської психологічної асоціації. Брав участь в розробці тестових методик, розробив 10 серій різних тестів. На основі шкали Біне - Симона створив (1916) систему тестів, що отримала назву шкали Станфорд, - Біне (або Біне - Термена). Ця шкала на декілька років стала найбільш авторитетною методикою діагностики інтелекту в США. У 1937 створена (спільно с М. Меррілл) нова редакція шкали. Т. виходив з поняття інтелекту як природженого і незмінного психічного. Реформа - корінне перетворення, зміна, перевлаштування, наприклад, системи навчання і виховання підростаючого покоління. (Г). РЕСПУБЛІКА ПРЕЗИДЕНТСЬКА - різновид республіканської форми правління. Р.п. характеризуй тим, що що обирається, як правило, народно президент юридично і фактично є главою держави і виконавчої влади. Виділяється декілька моделей П.Р.. Згідно з класичною моделлю П.Р. президент формує, із згоди верхньої палати парламенту (Сенату), адміністрацію члени якої несуть відповідальність тільки перед президентом. Таким чином, президент не може розпустити парламент, парламент може змістити президента (див. Імпічмент). Для латиноамериканских Р.П. характерна повна свобода президента в значенні і зміщенні членів адміністрації. Дедукція - термін, вказуючий в філософії Арістотеля спосіб доказу якого-небудь положення шляхом зведення його до більш простим, очевидним, приватним положенням, наприклад, аксіомам. Дедукція включає в себе аналіз структури початкового загального положення, логічних коштів/правлячого висновку і визначення/ такого аналізу і сукупності тверджень, як результату. Більшість античних філософів /Платон, Арістотель, стоїки/ використали дедуктивний метод для обгрунтування початкових положень і принципів наукового знання, і передусім, математичного. У середньовічній схоластиці дедуктивний метод став. ФОРМАЛЬНИЙ - існуючий тільки по видимості, за формою, що відноситься тільки до форми, що стосується форми, але не змісту; іноді має значення абстрактного, далекого від життя (див. Форма); заснований на принципах формалізму.

БАКУШИНСКИЙ Анатолій Васильович

[16(28).4.1883, з. Верх. Ландех, нині Івановської обл., - 9.1.1939, Москва], мистецтвознавець, педагог, дер мистецтвознавства (1936). Закінчив ист. ф-т Юрьевського (Тартуського) ун-та (1911), Пед. ин-т ім. П. Г. Шелапутіна (1914). Працював в Цветковської (1917 - 25) і Третьяковської (1924 - 39) галереях в Москві. Одночасно викладав в 1-м МГУ, Літ. ин-ті ім. В. Я. Брюсова, МИФЛИ. педагогіки зобразить, иск-ва; розробив теорію пофазного розвитку худож. здібностей людини ("Худож. творчість і виховання", 1922, 1925). Виділив 3 фази розвитку зобразить, діяльність, пов'язана з віковими особливостями дітей. Основою творч. розвитку особистості Б. вважав вік 6 - 12 років (друга фаза), коли з'являється созерцат. здатність, уміння затримувати увага на сприйнятті або оцінці результатів творчості. Уперше поставив проблему співвідношення пед. впливу і розвитку творч. здібностей дітей, що дозволяють "художньо обробляти навколишнє життя". Це пед. вимога, сформульована в сірок. 20-х рр., розкриває осн. задачу, к-рую покликано дозволити позов-у сьогодні; не кожний підліток або юнак стане художником, але " він повинен стати творцем в області вибраної справи, щоб сприймати і переживати художнє оформлення життя, боротися з антихудожественностью" ("Худож. творчість і виховання", 1925, з. 228).
Методика навчання зобразить, иск-ву Б. заснована на вихованні особистості через творення "естетич. обстановки", в до-ой виявляється внутр. мир дитини, формуються нравств. принципи, естетич. смаки. Звідси гл. мета педагога-художника - навчити дитину користуватися кольором в об'ємних зображеннях, застосовуючи метод відбору і комбінування кольорів. Велику роль в худож. розвитку дітей Б. відводив ліпленню і скульптурі, естетич. екскурсіям, осн. мета к-рих - формування творч. особистості через сприйняття і переживання произв. иск-ва.
Соч.: Дослідження і статей, М., 1981.
Ллється.: До у л а з в К. В., А. В. Бакушинський, СП, 1983, № "1. К. В. Кулаєв.
 

Джерело: didacts.ru

© 2006-2019  kursovi.in.ua