На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Краєзнавство - (ст. славши. - кінець) - діяльність по вивченню і відновленню і збереженню культури минулого і справжнього рідного краю - "малої батьківщини". Ця діяльність може бути як практичної, так і теоретичної, як популярно-просвітницької самодіяльної, так і наукової. Об'єкти краєзнавства: природа, культура і історія сіл, міст, храмів, підприємств, учбових закладів, а також діяльність окремих людей. Краєзнавство є метод пізнання в історії, географії, антропології, геології і інш. науках. Суть методу в русі пізнання від приватного до загального, від простого до складного. Краєзнавство - це і. СОЦІАЛЬНИЙ - суспільний; що відноситься до життя людей і їх взаємовідносин в суспільстві. ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНА - (political aktivity) -активна специфічна, професійна і непрофесійна /суспільна/ діяльність в різних областях політичного життя держави і суспільства. Соціальну основу цієї діяльності складають корінні інтереси і потреби різних соціальних груп і шарів, національних освіт, а її серцевину - проблема влади, відношення з приводу влади: або її утримання і збереження, або її реформування або корінне перетворення, які можуть здійснюватися різними способами (аж до застосування озброєних методів боротьби) Д. п. може надавати прогресивний вплив на суспільство, сприяти збереженню цивільного світу і згоди, але може і. ЛАКОНІЗМ - (греч, lakonismos - стислість) - в естетиці - поняття, що характеризує спосіб максимально узагальненого і гранично короткого вираження творчого задуму художника. Як засіб худож. виразності Л. означає відсутність в произв. иск-ва всякого роду надмірностей, почуття міри, стриманість. Виразність досягається тут завдяки використанню можливо меншого числа знаків (напр., афористичність мови в літрі), що звільняє сприймаючий суб'єкт від додаткових представлень і асоціацій, к-рі могли б виникнути в процесі споглядання естетичного об'єкта, і дозволяє безпосередньо і точно схоплювати осн. ідею художника. Л. КЛАСИФІКАЦІЯ - система соподчиненних понять деякої області знання або діяльність людини, що використовується як засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями або класами об'єктів.

ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

вище уч. і науч. пед. установа в Петербурге. Створена в 1907 на базі педологич. курсів (осн. в 1904 при Пед. музеї Гл. управління воен. закладів) з ініціативи Поради курсів і Ліги освіти. По Статуту була автономної оргцией: знаходилася у ведінні безпосередньо міністра нар. освіти, про-фессорско-преподават. склад обирався Советом П. а. Перший през. - А. Н. Макаров, віце-през. - M. M. Ковальовський, секр. - А. П. Нечаєв; члени Ради: І. М. Гревс, Н. І. Кареєв, А. Ф. Лазурський, А. С. Лаппо-Данилевский, С. Ф. Ольденбург, Г. А. Фальборк і інш. Приймалися обличчя обоего підлоги без відмінності національності і віросповідання, що мали висш. освіта (для досвідчених педагогів допускалися виключення). Заняття з першими 148 слухачами почалися 1 окт. 1908. Курс навчання 2 року. Предмети ділилися на основні (пед. психологія, історія педагогіки, шк. гігієна, школоведение і інш.), додаткові (анатомія, фізіологія, психологія, історія філософії, історія позов-в, історія літри і інш.) і спеціальні (методика і історія викладання уч. предметів в школі). Серед викладачів - І. П. Павлов, І. А. Бодуен де Куртене, В. А. Вагнер, Д. Н. Овсянико-Куликовский і інш.
Слухачам надавалася можливість для серйозної науч. роботи, вивчення передового досвіду, для собств. пед. практики. Особлива увага приділялася дослідженням в області експерим. педагогіки і психології. Концентруючи творчі пед. сили, П. а, виконувала роль науч. центра. Був встановлений тісний зв'язок з кращими петерб. школами, досвідчені педагоги-методисти викладали в П. а. У 1910 при П. а, була відкрита експерим. школа, викладачі до-ой обиралися по конкурсу з числа слухачів. У 1912 школа була передана Об-ву експерим. педагогіки, а в 1916 і П. а, перейшла в число установ цього об-ва.
Ллється.: Статут Пед. академії Ліги освіти, [СПБ, би. м.]; Труди С. пед. академії, в. 1. Початок справи. Виникнення Пед. академії, загальні основи її організації і перші роботи слухачів, СПБ, 1910; те ж, в. 2. Пед. академія в С.-Петербурге, 1910/11- 1911/12 уч. рр., СПБ, 1913; Нечаев А., Перші кроки Пед. академії, "Русявий. школа", 1910, №2; Михайлова М. В., Петерб. пед. академія і її експерим. школа, СП, 1979, № 4. М. В, Міхайлова.
 

Джерело: didacts.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua