На головну сторінку   Виконання робіт на замовлення  

ЕКСПЕРТИЗА - (франц. expertise, від лат.expertus - досвідчений) - 1) аналіз, дослідження, перевірка діяльності освітньої установи на наявність необхідних умов для реалізації тих або інакших освітніх програм. Здійснюється залученими фахівцями (експертами), експертною комісією, з подальшим уявленням вмотивованого висновку (акту) про доцільність видачі ліцензії (сертифіката) на право займатися даною освітньою діяльністю або про продовження терміну ліцензії (сертифіката якості, відповідності); 2) встановлення відповідності умов здійснення освітнього процесу, що пропонуються освітньою установою, державним і місцевим. Каталог місцевих видань - бібліотечний каталог, що відображає випущені на даній території видання. Гигиєя - древньогрецький богиня здоров'я, дочка Аськлепія, найбільш шановна з всіх дітей цього бога. ЮРКЕВИЧ Памфіл Данилович (1826 - 74) - русявий. філософ-ідеаліст, богослов. У статті "З науки про людського дух (1860) намагався спростувати роботи Чернишевського про антропологічний принцип в філософії з позицій ідеалізму. Ю. відкидав матеріалістичне тлумачення психічного життя людини, протиставляв йому християнське розуміння єдності душі і тіла. Людина, на його думку, пізнається двояко: тіло пізнається зовнішніми почуттями, а душевні явища - внутрішнім почуттям, вірою, осереддям к-рих є серце. Наука не повинна втручатися в пояснення духовного життя, т. до. вона не володіє для цього коштами пізнання. Неспроможність. Пов'язаний віртуальний образ - це образ, виникаючий на діяльності, що виконується людиною і без її виконання виникнути не може (див. автоном). (Н.А. Носов, Словник віртуальних термінів).

ИСИДОР СЕВИЛЬСКИЙ

(Isidorus His-palensis) (ok. 560, Карфаген, - 4.4.636, Севілья), церк. діяч, ср. енциклопедист. З 600 єпископ Севільі. Був наставником і радником вестготских королів, мав високий авторитет в политий. і культурного життя вестготской Іспанії. Образованность І. С. вражала сучасників, в епоху Відродження гуманісти називали його останнім філологом античності. Соч. І. С. поряд з произв. Боеция і Кассиодора складали підмурівок ср. освіти в Зап. Європі. І.С. прагнув "легалізувати" антич. образованность в рамках христ. культури. Він вважав пізнання однієї з гл. ціліше за людське життя, закликав учнів всіх себе віддавати вченню, не залишатися дозвільними ні єдиної миті (соч. "Синоніми, або Стогони грішної душі"). Особливе місце в ср. культурі займає "Етимологія, або Початки" І. С. (в 20 кн.) - всеосяжна енциклопедія зап. середньовіччя, що стала зразком для мн. "сум" - трудів узагальнюючого характеру. "Етимологія" відкривається викладом семи вільних мистецтв. "Матір'ю наук" І. С. вважав граматику. У "Етимології" в рамках позднеантич. шк. енциклопе-дич. традицій викладаються основи медицини, права, історії, космографії, географії, мінералогії, хімії, зоології, агрономії, навігації, воен. иск-ва і т. д. Пошук "початкових початків слів" (етимологич. підхід) дозволив І. С. знайти першооснову звання - істини, краю здобута за допомогою розуму. Створення "Етимології" переслідувало широкі освітні цілі: І. С. прагнув узагальнити все доступне в ту епоху знання і методи його інтерпретації, побудувати в умовах варваризации суспільства, що посилювалася своєрідну модель культури і навчання. У Севілье їм була зібрана багата би-ка, де були соч. антич. і христ. авторів, безліч схолий - шк. керівництва і підручників, що вплинуло на методи роботи І. С. Под його керівництвом працювала майстерня по переписці книг і велося навчання цьому иск-ву. Просвітницька діяльність І. С. сприяла збереженню антич. знання для подальших поколінь і складанню ср. типу утворення і культури в Зап. Європі.
З об ч.: Patrologiae cursus completus, ser. latina, v. 81 - 84, Р., 1862 - 78; в русявий. пер. - ПОтривки з соч.], в кн.: Пам'ятники ср. лати. літри IV - IX вв., М., 1970.
Ллється.: Уколова В. И., Перший ср. енциклопедист, ВИ, 1983, № 6; е е ж, Ісидор Севільський як діяч культури раннього середньовіччя, в кн.: Проблеми исп. історії, М., 1984; її ж, Античну спадщину і культуру раннього середньовіччя М., 1989; Fontaine J., Isidore de Seville et la culture classique dans lEspagne Wisigothi-Que, v. 1 - 2, Р., 1959; Diesner H.-J., Jsidor von Sevilla und das westgotische Spanien, В., 1977. В. І. Уколова.
 

Джерело: didacts.ru

© 2006-2019  kursovi.in.ua