На головну сторінку

ШЕВАРЕВ Петро Олексійович - (1892-1972)   - психолог, член-кореспондент АПН РСФСР (1950). Викладав в різних вузах. З 1931 в Інституті психології в Москві (зав. відділом загальної психології, 1947-55; заступник директора по науковій роботі, 1958-61).  Розробляв широке коло питань загальної і педагогічної психології. Досліджував пізнавальні процеси, гл. про. сприйняття; спільно з Б.М. Тепловим розробив спеціальний курс цветоведения для архітектурних вузів. Під керівництвом Ш. проведені дослідження психологічних основ викладання ряду учбових предметів в школі, по формуванню у дітей понять і інтелектуальних навиків. Індивід - конкретна людина як одиниця суспільства; продукт фило- і онтогенеза; єдність природженого і придбаного. Галлохеш - (ворожей, обаятель) (Неєм 3.12)-батько (предок) Шаллума (в Неєм 10.24 названий Лохеш). Ендокринологія - (від греч. endon всередині і греч. krino відділяю, виділяю) - наука про будову і функцію залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз), гормони, що виробляються ними, шляхи їх утворення і дії на організм тварин і людини. Клінічна ендокринологія вивчає захворювання, виникаючі внаслідок порушення функції ендокринних залоз. Пов'язана з багатьма розділами біології, медицини і ветеринарії, особливо з фізіологією, з якої ендокринології виділилася в самостійну науку, а також з біохімією, фармакологією і молекулярною біологією. Досягнення в області вивчення механізму дії гормонів за допомогою. ПРИТВОР - зап. частина христ. храму, відділена від середньої його частини глухою стіною. У П. могли входити не тільки "істинно віруючі", але і іновірці і єретики. У день великодня в П. миряни приносять для освячення куличи, яйця, сир і т. п.

МОНТЕНЬ Мішель Ейкем де

(28.2.1533, замок Монтень, поблизу Бордо, - 13.9.1592, там же), франц. філософ епохи Відродження. По батьківській лінії відбувався з купеч. сім'ї Ейкемов, що отримала дворянство в кон. 15 в. Після основат. домашнього утворення, побудованого на принципах гуманистич. педагогіки, закінчив коллеж в Бордо, вивчав право.
У 1580 - 88 опублікував своє гл. соч. "Досліди" (кн. 1 - 3). Міровоззреніє М. засновується на принципах гуманистич. скептицизму, пафос к-рого - відмова від схиляння перед "загальною думкою" і авторитетами минулого - направлений насамперед проти схоластики і догматизму ср. мислення. М. ратувати за досвідчене знання, підкреслюючи роль вільного від пут традиції розуму, за життя "згідно з природою". Велику увагу в міркуваннях М. займають питання індивідуальної психології, трактуемі зі світських позицій. М. одним з перших початків розробку принципу "єств. рівності" людей, що отримала розвиток в філософії епохи Освіти. "Развенчание" божеств, початки в людині дозволило М. обгрунтувати ряд висновків гиосеологич. характеру, передусім про відносність всякого знання.
Виходячи з своїх филос. постулатів, М. по-новому дозволяє і мн. проблеми виховання і освіти, успадковуючи і розвиваючи ідеї гуманистич. думки 15- 16 вв. Будучи непримиренним ворогом схо-ластич. методів і прийомів навчання, він виступав проти того, щоб завантажувати пам'ять учнів механічно завченими відомостями. Процес навчання, по М., повинен носити творчий характер, жодне филос. вчення не треба викладати як деякий абсолют. Учнів сам виносить думка про істинність отриманих знань. Саме в постійному вдосконаленні "розумових сил", виробітку твердих навиків самостоят. мислення, критич. аналізу і думок на основі досвідчених даних, що доставляється почуттями і відчуттями, і складається, згідно М., гл. задача освіти. При цьому розвиток людини не повинно бути узкокнижним, вивченню підлягають навколишнє життя, природа, люди і відносини між ними. Теоретіч. освітою, пропонував доповнити физич. вихованням, привитием нравств. і естетич. початків. Велике місце в його пед. програмі відводилося грі, в до-ой він бачив "саме Значить. і глибокодумне заняття", характерне для подітий. віку, а також подорожам. Метою виховання і освіти М. проголошував гармонійне вдосконалення людської особистості, повне виявлення закладених в людині здібностей. У правильно організованому вихованні і освіті- шлях удосконалення людської природи, формування людей здорових, чесної, близької до "єств. стану". Філос. і пед. ідеї М. надали істот, вплив на мислителів 17 - 18 вв. (Ф. Бекон, Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо і інш.).
Соч.: Oeuvres completes, t. 1 - 12, Р., 1924 - 41; в русявий. пер, - Досліди, [т. 1 - 2], М. В. В. Карева.
 

Джерело: didacts.ru