На головну сторінку

ЧЕРНИШЕВ Василь Ілліч (1866/1867-1949) - - мовознавець, лексиколог, лексикографія, діалектолог, історик мови, методист, член-кореспондент АН СРСР (1931). Брав (з 1904) участь в підготовці проекту спрощеного російського правопису. У сб. статей "В захист живого слова" (1912) узагальнив теоретичні і методичні прийоми і принципи вивчення в середній школі живої російської мови. Склав навчальні посібники по російській мові і словесності для початкової і середньої школи; автор робіт про педагогічні погляди К.Д. Ушинського, А.Н. Радіщева, Н.И. Пірогова. Брав участь в підготовці "Словника російської мови" АН Я.К. Грота - А.А. Мова алгоритмічний - система символів і правил, що дозволяють записувати в формалізованому вигляді алгоритми рішення задач на ЕОМ [49, з. 70]. Феодор Тріхина - Феодор Тріхина - див. в статті Феодор (святі православної церкви). Закони Ньютона - відкриті англійським математиком І. Ньютоном (1643 - 1727): 1) Якщо на матеріальну точку не діють ніякі сили (або якщо прикладені до неї сили взаємно урівноважуються), то по відношенню до инерциальной системи відліку, матеріальна точка буде знаходитися в стані спокою або рівномірного прямолінійного руху. 2) Якщо на матеріальну точку діє сила F, то точка отримує по відношенню до инерциальной системи відліку таке прискорення, що твір маси m точки на це прискорення а дорівнює силі F; 3) Дві матеріальні точки діють один на одну з силами, рівними по абсолютній величині і направленими в протилежні сторони. ПОДІЯ - співіснування; по Хайдеггеру, буття спільно з іншими; "оскільки все існує в світі (Битієв-мирі), мир - завжди той мир, який я розділяю з іншими. Мир існування є со-мир. (M. Heidegger. Sein und Zeit, 1949); див. Загальна турбота.

БУБНІВ Андрій Сергійович

[22.3(3.4). 1884, Иваново-Вознесенск, нині Іваново, - 1.8.1938, Москва], сов. гос., парт, діяч. Чл. Коммуністіч. партії з 1903. У 1904 - 08 вчився в Моськ. с. ин-ті, виключений за рев. діяльність. З 1905 на парт, роботі. У окт. 1917 чл. Политбюро ЦК РСДРП(би) і Петрогр. ВРК. У 1922 - 23 зав. агитац.-пропагандистським відділом ЦК РКП(би). У 1924- 1929 нач. Політуправління РККА і чл. РВС СРСР. У 1929 - 37 нарком освіти РСФСР. Чл. ЦК партії в 1917 - 18. з 1924 (канд. в 1919 - 20, 1922 - 24); в 1925 секр. ЦК. Чл. ВЦИК і ЦИК. У 1938 необгрунтовано репресований; реабілітований посмертно.
На посту наркома освіти РСФСР найважливіше значення додавав діяльності органів нар. утворення по розширенню мережі уч. закладів, зміцненню їх матеріальної бази і кадрового потенціалу. Під керівництвом Б. в РСФСР введене загальне нач. навчання і почато здійснення 7-літнього всеобуча; проведена реформа (в 1-й підлогу. 30-х рр.) змісту уч. роботи школи; розроблені уч. плани і програми, підготовлені мн. підручники (в т. ч. і стабільні), уч. допомоги і інш. Ці заходи сприяли розвитку нар. освіти в інш. союзних республіках, підвищенню ролі школи в сов. суспільстві, у вихованні молоді у відповідності з соціально-екон. задачами.
Б. прагнув додати культурній революції общенар. характер. Масову форму прийняла ліквідація неписьменності (1929 - 31), к-рую він організував як виконання всім народом бойового завдання (ок. 3 млн. культармейцев організовували культпоходи, в т. ч. і всесоюзні, фонди допомоги всеобучу, вели роз'яснить, роботу з населенням). Але можливості країни не дозволяли в повній мірі реалізувати намічену програму: ліквідація неписьменності нерідко здійснювалася без достатнього узгодження просвітницьких, полит.-пропагандистських і екон. задач; в її практиці став виявлятися формалізм, іноді бажані результати видавалися за дійсні; в нек-рих випадках мала місце поворотна неписьменність.
Вважаючи центр. фігурою уч. процесу школи вчителя, Б. високо цінив гуманистич. стиль діяльності педагога, повага ним особистості кожного учня. Він сприяв підвищенню соціальної ролі вчителів, поліпшенню їх матеріального положення. Прі Б. введено нормування вчительського труда, його оплата по єдиних ставках, встановлені пед. почесні звання. Для розширення підготовки пед. кадрів Б. збільшив мережу вчительських і заочних пед. ин-тов з двох (1928) до 48 (1931). Однак нарівні з позитивними явищами у 2-й підлогу. 30-х рр. в сфері освіти затвердилося дргма-тич. розуміння принципів єдиної школи і бюрократич. стиль управління нар. освітою.
Один з найважливіших напрямів діяльності школи, що розумілася ним як уч. установа, тісно пов'язана з життям і практикою социалистич. стр-ва. Взгляди Б. на политехн. освіта, до-ой він трактував як єдність загальноосвітніх (відносячи до них политий. і культурні знання) і спец. техн. знань і навиків, пройшли складну еволюцію. У 1929 - 30 Б. підтримував офиц. курс на підкорення уч. діяльності задачам виробництв. труда на підприємствах, що привело до перетворення масової школи в "цех заводу" і різкого зниження рівня общеобразоват. підготовки школярів. У 1931 - 33 здійснював політику створення политехн. школи, що поєднує загальне і политехн. освіта, навчання і проводить, труд. Але з 2-й підлога. 30-х рр. він не зумів вчинити опір затвердженню в школах "словесного политехнизма", к-рий обмежив политехн. підготовку учнів теоретич. вивченням ряду питань в курсах естеств. циклу. Практично трудове навчання було виключене з уч. процесу, а шк. майстерні ліквідовані (1937). У результаті справжнє политехн. школа не була створена.
Велику увагу приділяв розвитку пед. науки, прагнув переорієнтувати науч. ин-ти на зближення теоретич. досліджень з практикою масової школи, на вивчення передового пед. досвіду. Разом з тим критика нестач школи 20-х рр. (абсолютизация методу проектів, теорії "відмирання школи" і інш.) в сірок. 30-х рр. привела до відмови від її досягнень, в т. ч. і від покладе. досвіду зв'язку школи з життям. Критикуючи педологию, Б. допустив необгрунтовані обвинувачення учених-педологов і тим самим сприяв репресіям і припиненню досліджень по пед. психології. Велика організаторська робота Б. поєднувалася з його прагненням особисто вникати у мн. практич. питання, постійно радитися з педагогами, керувати "предметно і конкретно". Часто виїжджаючи в разл. регіони країни, він надавав дійову допомогу органам нар. освіти і школам на місцях. Але в обстановці культу особистості Сталіна мн. плани Б. по розвитку нар. освіти і пед. науки не були здійснені.
Соч.: Статті і мови про нар. освіті, М., 1959. М. В. Богуславський.
 

Джерело: didacts.ru