На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

БЕЛІНСЬКИЙ Віссаріон Григорович (1811-1848) - - літературний критик, публіцист, філософ. Склав підручник російської граматики ("Підстави російської граматики для первинного навчання, складені Віссаріоном Белінським", 1837), задумав керівництво по вивченню вітчизняної словесності. У центрі педагогічних роздумів Би. - категорія особи як індивідуальної цілісної єдності всіх психічних властивостей людини. Дитина, вважав Би., - це "дерево в зерні", і виховання, що не враховує природних завдатків людини, збитково. Але в розвитку природних здібностей і формуванні духовного ладу особи вихованню належить гл. роль; їм вирішується "доля людини". КРИТЕРИАЛЬНИЙ БАЛ - (cut off score) (прохідний бал). Тестовий бал, що розділяє вибірку випробуваних на атестованих і не атестованих. Див. також бал. СПЕЦИФІКА - особливий, особливий - відмітні, характерні особливості, властиві тільки даному явищу. ЮМ (Девід) - шотландський філософ і історик (Единбург, 1711 - там же, 1776). Спочатку простий комерсант, відвідав Францію, служив заступником Державного секретаря і закінчив кар'єру як бібліотекар корпорації адвокатів Едінбурга. Його "Трактат про людську природу" (1739-1740), "Досліди про людський розум" (1748) розвивають емпиристическую філософію, що виводить всі закони людського розуму з досвіду і відчуття. Він зводить закони природи до людських звичок - думка, що вплинула глибокий чином на Канта. Його моральне і політичне "Есе" (1741-1742) вплине на економічні теорії Сміта і. Інтерпретація - в историко-гуманітарних науках - тлумачення текстів, направлене на розуміння їх смислового змісту; в математичній логіці, логічній семантиці, філософії науки - встановлення значень виразів формальної мови.

ЛЕСГАФТ Петро францевич

[21.9(3.10). 1837, Петербург, - 28.11(11.12). 1909, поблизу Каїра, похований в Петербурге], педагог, анатом і лікар, один з основоположників шк. гігієна і врачебно-пед. контролю в физич. вихованні, д-р мед.ицини (1865), дер хірургії (1868). По закінченні Петерб. медико-хирургич. академії (1861) займався медициною у анатома В. Л. Грубера. З 1868 проф., зав. кафедрою физиол. (нормальної) анатомії Казанського ун-та. У 1871 за виступ друкується проти свавілля адміністрації ун-та був звільнений без права займатися пед. діяльністю. Повернувшись в Петербург, вів науч. роботу; в 1872 - 74 керував гуртком жінок, допущених до занять в Медіко-хирургич. академії. Отримавши дозвіл на пед. діяльність (1874), Л. працював в Гл. управлінні воен. закладів (до 1886), де займався питаннями физич. виховання. У цей період сформувалася його оригінальна концепція физич. утворення, краю на практиці перевірялася у 2-й Петерб. воен. гімназії. У 1877 - 82 Л. керував організованими ним при гімназії уч. курсами. У 1881 з ініціативи Л. були відкриті 6-місячні курси викладачів гімнастики і фехтування у військових частинах. У 1886 - 97 Л. читав лекції по анатомії на єств. ф-ті Петерб. ун-та і на Різдвяних курсах лекарских помічників. З 1893 брав активну участь в роботі Петерб. об-ва сприяння физич. розвитку; організовував подітий. майданчики, катки, екскурсії і прогулянки для дітей з незаможних сімей. У 1893 на кошти свого учня І. М. Сибіря-кова Л. відкрив Біол. лабораторію, при до-ой був організований музей; вийшов друкарський орган "Вісті" (під ред. Л. в 1896 - 1910 вийшло 10 тт., по 4 вип. в томі). У 1896 Л. добився відкриття при Біол. лабораторії Курсів виховательок і керівниць физич. освіти, одне з якби. демократичних уч. закладів Росії: приймалися обличчя будь-якої національності, суспільств. положення, віросповідання. Рев. настрої, що панували в середовищі вихованок, стали причиною закриття Курсів пр-вом в янв. 1905. У 1901 - 02 за організацію письмового протесту 99 суспільств. діячів проти розправи над студентами - учасниками антиурядів, демонстрації на Казанської площі - Л. був висланий з Петербурга. У дні Революції 1905 - 07 в будинку Л. вміщувався Виконає, к-т Петерб. ради робочих депутатів. У 1905/06 уч. м. в приміщенні бив. Курсов Л. відкрив Вільну висш. школу і при ній вечірні курси для робітників (закриті пр-вом в 1907, нелегально існували до 1912).
Л., продовжуючи традиції демокр. педагогіки 1860-х рр., активно виступав за розвиток нар. освіти в Росії, багато що зробив для організації дружин. освіти.
У основу теоретич. педагогіки Л. ставив антропологич. принцип, метою к-рого було з'ясування для педагога значення особистості дитини як самої великої цінності. При цьому він помилково затверджував, що педагогіка є гілкою біології. Виходячи з осн. положення створеної ним функціональної анатомії - про єдність форми і функції, - Л. вважав за необхідним впливати функцією, "направленою вправою", на розвиток органів людського тіла і всього організму. Гл. принцип образоват. теорії і розумового розвитку людини. Відповідно до концепцій єдності і цілісності всіх виявів організму, зв'язку нервно-мишечной діяльності і внутр. органів з психич. виявами Л. розглядав систему направлених вправ як засіб не тільки физич., але і розумового, нравств. і естетич. виховання. Основою физич. розвитку Л. вважав єств. рухи, відповідні особливостям кожної групи м'язів. Велике значення Л. додавав жвавій грі як засобу формування характеру дитини.
Використовуючи непосредств. спостереження, Л. розробив типологію дітей, що мала практич. значення для батьків і вихователів. При описі шк. типів (лицемірний, честолюбний, добродушний, м'яко-забитий, злісно-забитий, пригноблений) Л. виявив вплив сімейного життя дитини на його розвиток. Він вважав, що спадковим є лише темперамент, що формується тип поведінки залежить від впливу середи, а характер - від активності і вольових виявів самої дитини.
Л. критично відносився до фребелев-ским подітий. садам, засуджував одноманітність занять, переважну самостійність і творчі вияви дітей. Він протиставляв їм свою програму сімейного виховання, в до-ой гл. місце займала гігієна матері і дитини, а також система физич. вправ і гри. У концепції процесу навчання Л. розкрив дидактич. значення відчуттів, сприйнять, представлень, узагальнень і їх перевірки діяльністю. Методи навчання, по Л., повинні передусім виключати механич. роботу, стимулювати розвиток думки учнів, збуджувати його сознат. діяльність, відкривати простір для розумових виявів і, посилюючи ці вияви последоват. постановкою нових задач, культивувати познават.. здібності дитини. Л. підкреслював важливе значення відверненого науч. поняття в познават. діяльності учнів і вказував на небезпеку переоцінки наглядності в навчанні.
Після Окт. революції науч. спадщина Л. творче використовувалася сов. школою і педагогікою. У 1918 на базі Біол. лабораторії був створений Естеств. ин-т ім. Л., а в 1919 на базі Лес-гафтовських курсів - Гос. ин-т физич. освіти ім. Л. (нині Ін-т физич. культури ім. Л.).
З об ч.: Собр. пед. соч., т. 1 - 5, М., 1951 - 1954; Ізбр. пед. соч., т. 1 - 2, М., 1951 - 52; Ізбр. пед. соч., М. 1988.
Ллється.: Пам'яті П. Ф. Лесгафта. Сб. ст., під ред. Е. Н. Мединського, М., 1947; III а х - в з р д про в Г. Г., П. Ф. Лесгафт. Нарис життя і науч. діяльності, Л., 1950; Економов Л., Пристрасний вчитель. Оповідання об П. Ф. Лесгафте, М., 1969 (лит.); III а б у і і і А. В., П. Ф. Лесгафт, М., 1982.
С. Ф. Егоров.
 

Джерело: didacts.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua