На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

КОЛЯГИН Юрій Михайлович - (р. 25.4. 1927, Красноярськ), математик-методист, акад. РАО (1993; ч.-до. АПН СРСР з 1985), дер педагогич. наук (1977), проф. (1982). Закінчив физ. ф-т МОПИ ім. Н. К. Крупської (1957). З 1953 на викладацькій роботі: до 1970 вчитель математики в ср. школах Москви і Моськ. обл., з 1971 зав. сектором навчання математиці НДІ шкіл МП РСФСР, з 1975 заст. директора по науч. роботі. Одночасно з 1962 викладає в МОПИ. посібників по математиці для учнів ср. уч. заредений, студентів пед. ин-тов і вчителів. У метод. посібниках К. представлені разл. методи вивчення ведучих матем. понять, освітлений отеч. і. Фрейм - структура даних, що зберігається в комп'ютерній програмі, що описує об'єкт або поняття через атрибути і числові значення [49, з. 68; 60, з. 298]. Одіозний - (лати. - ненависний) - відомий своїми негативними якостями, зухвалий різко вороже відношення. ДИЗЬЮНКЦИЯ - (від лати. disjunctio - роз'єднання, відособлення), в широкому значенні - складне висловлювання, освічене з двох або більше за пропозиції за допомогою союзу "або", що виражає альтернативность, або вибір. У символич. логіці Д. наз. логич. зв'язку (операцію, функцію), створюючу з пропозицій А і В складне висловлювання, що означається звичайно як А VВ, до-ой є істинним при істинності принаймні одного з двох дизьюнктивних членів: А або В. В классич. логіці Д. разом із запереченням утворить функциональнополную систему пропозициональних зв'язок, що дозволяє визначити через них інш. ХИНАЯНА - (Санськр.) "Мала Колісниця"; Священні Пісанія і Школа південних буддистів, протипоставити Махаяне, "Великій Колісниці", в Тібеті. Обидві школи містичні. (Див. "Махаяна".) У екзотеричному забобоні також нижча форма перевтілення.

ІРАК

Іракська Республік а, гос-у в Південно-Зап. Азії. Пл. 434,9 тис. км2. Нас. 17,7 млн. чол. (1990). Офіц. мови - арабські і (на терр. курдской автономії) курдский. Столиця - Багдад.
На терр. совр. І. в 3-м тис. до н. е. існували великі міста-держави, з розвитком к-рих пов'язане зародження ранніх видів листа (клинопис) і виникнення перших храмових шкіл (див. в ст. Древній Схід).
Перші мусульм. уч. закладу на терр. І. з'явилися на початку араб. завоювання (7 в.). У 8 - І вв. Багдад став одним з гл. культурних центрів мусульм. миру. У період тур. колон. панування (30-е рр. 17 в. - 1918) осн. типами уч. закладів залишалися мектеби і медресе. У 2-й підлогу. 19 в. відкриті перші світські школи. У 1920/21 уч. м. було 88 нач. шкіл з 8 тис. уч-ця. Значить. вплив на нац. школу надала голений, система освіти (в 1918 - 40 І. знаходився під голений, мандатом). У 1940 ухвалений закон об обязат. навчанні на рідній мові дітей від 6 до 12 років, однак виконувався він формально. Напередодні революції 1958 св. 90% нас. було безграмотним, школою охоплено менше за 20% дітей шк. віку.
У 1958 ухвалений закон об обязат. нач. освіті, почалося будівництво шкіл. Освіта стала розвиватися більш швидкими темпами після 1968, коли пр-вом країни був здійснений ряд прогр. соціально-екон. реформ. У 1970 введене обязат. навчання всіх дітей і підлітків від 6 до 14 років. У 1974 націоналізовані всі уч. установи від дошкільних до вищих, відмінена плата за навчання. Підручники в школах стали видаватися безкоштовно. Законом 1976 вік обязат. навчання продовжений до 15 років.
Сучасна система освіти включає дошк. установи для дітей 4 - 5 років, 6-літню нач. школу, 6-літню ср. школу, проф. уч. заклади, вузи.
Управління шкільною і проф.. підготовкою здійснює Мін-у освіти, вузами - Мін-у висш. освіти і науч. досліджень. Нач. школи знаходяться у ведінні місцевих органів - комітетів освіти. Загальні витрати на потреби освіти в 1985 становили 3,8% ВНП.
Дошкільне виховання. Для дітей 4 - 5 років є подітий. сади. У 1985 в подітий. садах (все - державні) було св. 81,4 тис. вихованців, ок. 4,7 тис. вихователів.
Загальна освіта. У нач. школу приймаються діти з 6 років. З 1978/ 1979 уч. м. практично всі діти у віці 6 років поступають в 1-й кл. нач. школи. У 1990/91 в нач. школах навчалося св. 3 млн. уч-ця (в т. ч. 45% дівчинок), працювало св. 122 тис. вчителів. Уч. план включає релігію, араб., англ. мови, математику, нац. виховання, історію, географію, природознавство і гігієну, фи-зич. культуру, спів і музику, малювання, з. х-у і домоводство. Навчання в нач. школах як роздільне, так і спільне; змішані школи становлять приблизно половину всіх початкових. З 1976 екзамени після закінчення нач. школи відмінені, уч-ця отримують свідчення.
Ср. общеобразоват. школа 6-літня, навчання складається з двох циклів по 3 роки: перший з них (т.н. проміжний) дає неповне ср. освіта. У 1990/91 уч. м. працювало св. 2,3 тис. середніх (повних і неповних) шкіл, в к-рих навчалося ок. 1 млн. уч-ця, або ок. 47% підлітків у віці від 12 до 17 - 18 років (в т. ч. 35% дівчат), працювало св. 39 тис. вчителів. Уч. програма неповної ср. школи: релігія, араб. і англ. мови, історія, географія, нац. виховання, математика, загальний курс єств. наук, хімія, фізика, біологія, физич. культура, позов-у, гігієна, сімейне виховання (для дівчат), малювання, воен. підготовка (для хлопчиків). У повної ср. школі на 1-м році навчання (10-й кл.) всі уч-ця навчаються по загальній програмі. У 11 - 12-м кл. уч-ця розподіляються по двох відділеннях - гуманітарному і естеств.-математичному. На обох відділеннях вивчаються релігія, араб. яз. (8 ч в нед на 1-м відділенні і 4 ч - на 2-м), англ. яз., математика (відповідно 2 і 5 - 6 ч), викладаються позов-у, физич. культура, гігієна і сімейне виховання (для дівчат). На гуманітарному відділенні також вивчаються історія, географія, соціологія, економіка, на естеств.-математичному - фізика, хімія, біологія. Особливі програми існують для нач. і ср. курдских шкіл. Більшість їх знаходиться на терр. пер. Ербіль.
Професіонально-технічна підготовка здійснюється на базі неповної ср. школи в пром., с.-х., коммерч. і техн. уч-щах протягом 3 років. У 1990/91 уч. м. в 245 проф.. уч. закладах навчалося св. 153 тис. уч-ця.
Вища освіта. Перше висш. уч. заклад - юрид. коледж, осн. в Багдаді в 1908; в 1927 відкритий мед. коледж. У систему висш. освіти входять ун-ти (що складаються з коледжів і ин-тов, термін навчання від 4 до 6 років), самостоят. коледжи і ин-ти (2 - 3 року), більшість - технічна. У 1989 нараховувалося 8 ун-тов і 19 самостоят. ин-тов і коледжів. Всі вузи державні, навчання безкоштовне, здійснюється на араб. і англ. мовах. Найбільші вузи (1989): в Багдаді - ун-т аль-Мустансирия (осн. в 1963, з 1974 державний; 8 коледжів, 11 тис. студентів), Багдадський ун-т (осн. в 1957 на базі ряду коледжів; 15 коледжів, академія, пед. центр. 19,3 тис. студентів, 6 исследоват. центрів), тех-нол. ун-т (1975; 9 відділень, ок. 7,4 тис. студентів); ун-т в Басре (1964; по інш. джерелах, 1967; 9 коледжів, 13, 6 тис. студентів); ун-т в Мосуле (1967; 11 коледжів, ок. 21,5 тис. студентів); Курдский ун-т в Ербіле з навчанням на араб., англ. і курдском мовах (1968; 7 коледжів, св. 7 тис. студентів). У 1990/91 уч. м. у вузах навчалося ок. 142,5 тис. студентів, з них св. 110 тис. - в ун-тах.
Освіта дорослих отримала розвиток після революції 1958. У містах були створені центри по ліквідації неписьменності: в 1963 їх було 386 (330 для чоловіків і 56 для жінок), в них займалося ок. 27 тис. чол. У сірок. 60-х рр. неписьменність серед дорослого населення становила 73,7%, в 1980 - ок. 56,9% (33,4% чоловіків і 77,6% жінок). У 1978 ухвалений закон, по до-рому всі безграмотні у віці від 15 до 45 років зобов'язані протягом 3 років навчитися на спец. курсах. У 1979 діяло ок. 27 тис. центрів і курсів по ліквідації неписьменності, к-рі відвідувало ок. 2 млн. чол. У 1985 св. 10% населення у віці 15 - 45 років залишалося безграмотним.
Педагогічна освіта. Підготовка вчителів для нач. школи до 1986/87 уч. м. здійснювалася в пед. уч-щах протягом 3 років на базі неповної ср. школи (в 1985/86 уч. м. в уч-щах навчалося св. 28 тис. чол.). З 1986/87 уч. м. пед. училища перетворені у вчительські ин-ти. Вчителів для неповної ср. школи готують пед. ин-ти (на базі повної ср. школи); вчителів для повної ср. школи - пед. коледжи (4 року), к-рі входять в склад ун-тов аль-Мустансирия, Багдадського, в Мосуле, Басре і інш.
Пед. иссл. ведуться в Центрі пед. і психол. иссл. (осн. в 1966) при Багдадськом ун-ті (публікує "Journal of Educatio-nal Psychological Research" - "Журнал пед. і психол. досліджень"), в пед. коледжах, ун-тах, а також в Дирекції иссл. і документація при Мін-ве освіти.
Ллється.: Данциг Б. М., Ірак в минулому і теперішньому часі, М., 1960; Совр. Ірак, М., 1966; Герасимов О., Ірак, М., 1984.
В. 3. Клепіков.
 

Джерело: didacts.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua