На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

РОБОЧІ ФАКУЛЬТЕТИ - - робітфаки, загальноосвітні учбові заклади (або їх підрозділу) для підготовки у вузи робітників і селян, що не мали раніше можливості дістати середню освіту. Створення Р.ф. було пов'язане з регулюванням прийому у вузи по класовому складу і задачами формування інтелігенції з робітників і селян. Декретом СНК від 1918 робітникам і селянам було надано право поступати в будь-який вищий учбовий заклад без документа про середню освіту. Але рівень загальноосвітньої підготовки мн. студентів виявився недостатнім для продовження вчення. У 1919 була прийнята постанова про відкриття в Москві при вузах. Галузева бібліографічна допомога - бібліографічна допомога, що відображає документи по певній галузі знання. Факия - (Иегова бачить) (4Ц 15.22,23,26)-син і наступник Менаїма, цар израильнский, що царював в Самарії два роки. КОЛЕКТИВІЗМ - переконання і практика організації суспільного життя, що ставить у розділ кута колектив, кооперовані дії людей, засновані на спільності основних інтересів, солідарності, взаємодопомозі і відповідальності. Противоположен індивідуалізму і лібералізму. Прихильники ідеї колективізму (Зіновьев) розглядають його як найбільш відповідний людський природі і найкращий спосіб організації социальности. У теоріях соціалізму принцип колективізм появляється умовою особистої свободи (Маркс: "тільки в колективі можлива особиста свобода"). У Росії ідея колективізму або "коммюнитарности". Розтління - застаріле поняття: позбавлення невинності (невинності) малолітніх (дітей); в сучасній російській мові означає: етичне розбещування. Іноді говорять про розтління душ простих і, загалом-то, чесних людей, не захищених від впливу всіляких інтелектуальних негідників.

ПІВНІЧНА ОСЕТІЯ

Республіка Північна Осетія - Аланія, входить в Рос. Федерацію. Пл. 8 тис. км2. Нас. 634 тис. чол. (1989); 53% - осетини, серед інш. народів якби. численні російські, вірмени, грузини, українці, кумики. Столиця - Владікавказ.
У 1989 на 1000 чол. населення у віці 15 лет.н. старше доводився 831 чол. з вищим і середнім (повним і неповним). освітою (в 1979 - 715 чол.). У галузях економіки було зайнято св. 136 тис. фахівців, в т. ч. ок. 60 тис. з вищим (повним і неповним). і ок. 76 тис. чол. зі середнім спец. освітою.
Предки осетин - алани в 10 в. прийняли християнство. У 10 - 12 вв. вони створили своє гос-у. У цей період зародилася осет. писемність на основі греч. графіки. Після вторгнення монголо-татар на Сівбу. Кавказ (13 в.). і нашестя Тімура (кон. 14 в.). осет. культурна традиція була перервана. Її відродження почалося в 18 в. Перші рукописні осет. книги з'явилися в 1748 - 53 як перекази грузнув, христ. літри. Перша школа відкрита в 1764 в русявий. фортеці Моздок.
З приєднанням Осетії до Росії (1774). посилилося русявий. вплив на культуру осетин. У кон. 18 - нач. 19 вв. діяла Духовна комісія Осетії, метою до-ой стало поширення православ'я на Кавказі; відкривалися місіонерські школи, в к-рих навчання грамоті і основам христ. віра велося на русявий. і осет. мовах. За участю Гайоза Ректора і священика Павле Генцау-рова була зроблена спроба створити осет. писемність на церк. основі; в 1798 в Москві друкована кн. "Початкове вчення.." з паралельними текстами на русявий. і осет. мовах. Придворний богослов картлийского царя Іраклія II Іван Ялгузідзе (Габараєв). склав осет. алфавіт на вантаж, карафу, основі. У 1821 в Тбілісі виданий його буквар. Літ. твору Івана Ялгузідзе також мали важливе значення.
У 1-й підлогу. 19 в. крім місіонерських створювалися школи воен. вихованців (в них вчилися гл. обр. хлопчики з сімей горців), а також нач. уч-ща МНП. Значить. роль в освіті грали випускники Владікавказського осет. уч-ща (осн. в 1837), минулі курс православних семінарій в Росії. За їх участю відкривалися приходські школи в аулах (в 1836 працювало 13, в 1867 - 30). Підготовку вчителів вела Ставропольська гімназія, в до-ой для осетин спеціально виділялися місця. У 1859 у Владікавказе відкрите окружне горское уч-ще, що грало роль зразкової школи для інш. горских шкіл Осетії, в 1862 - перша осет. дружин. школа (осн. А. Колієвим; з 1866 відома як Ольгинська школа). З 1887 вчителів готувало Ардонськоє духовне уч-ще.
Можливості навчання розширилися з впровадженням розробленої А. М. Шегре-ном осет. писемність на русявий. графич. основі. З'явилися ориг. уч. книги: "Осетинські тексти" В. Цораєва (изд. в 1868 в Петербурге), "Осетинська азбука" А. Канукова (1890; перший офіційно визнаний підручник осет. мови). і інш. Особливе значення мала лит. і просвітить, діяльність К. Хетагурова. А. А. Гас-сиєв пропагував серед вчителів ідеї К. Д. Ушинського.
У 1913/14 уч. м. діяло св. 160 общеобразоват. уч. закладів (ок. 17 тис. чол.). У Владікавказе працювали 3 гімназії (в т. ч. 2 жіночі), 2 реальних уч-ща, вчительський ин-т, вчительська семінарія Терського козачого війська. Письменність населення складала ок. 12%, в т. ч. серед осетин св. 5% (самий високий показник серед корінних народів Сівба. Кавказу).
У 1918 почалася перебудова нар. освіти. Відкриті 2 нар. гімназії і вчительська семінарія у Владікавказе. У 1920 у ведінні Осет. ВОНО знаходилися 150 нач., 28 вищих нач., 5 ср. уч. закладів. Організовані курси по осетинове-дению (перші сов. пед. уч. закладу). і неск. шкіл-комун; розвернув роботу відкритий ще в 1918 Політехн. ин-т. На базі ряду пед. уч. закладів осн. Горский ІНАКШЕ (1920; в 1923 перетворений в Сев. пед. ин-т). У 1922 для шкіл був виданий перший сов. буквар на двох діалектах осет. мови, а також сб. "Осетинська літра" Хетагурова. Почалася робота по ліквідації неписьменності. До 1921 діяло св. 130 пунктів ликбеза (св. 2 тис. чол.); в сірок. 20-х рр. навчанням було охоплене св. 4,7 тис. безграмотних. З сірок. 20-х рр. намітилося зростання числа общеобразоват. уч. закладів. У 1926 працювало 107 шкіл (14 тис. учнів).
У 1930 почалося введення обязат. нач. навчання. До 1932 працювало 148 шкіл (ок. 40 тис. учнів). У 30-х рр. сформувалася мережа дошк. установ. У 1932/33 уч. м. в містах і робочих селищах було почато введення обязат. 7-літнього навчання. У 1934 - 35 проведене упорядкування норм єдиного осет. мови. У 1923 - 37 осет. писемність була переведена на лати. графич. основу, з 1938 знову - на русявий. графіку. У 1939 було 188 шкіл, в т. ч. 53 неповні середні (14,2 тис. учнів). і 64 середні (47 тис. учнів). У школах викладало св. 2,6 тис. вчителів. Письменність населення становила 78%.
У 2-й підлогу. 30-х рр. з посиленням центра-листских тенденцій в нар. освіті РСФСР. навчання на ср. і ст. рівнях общеобразоват. школи стало вестися гл. обр. на русявий. мові. У 1940 почали роботу 2 ремісничих і 1 ж. уч-ща системи Гос. трудових резервів. Діяли 15 ср. спец. уч. закладів, а також с.-х. (реорганізований з політехнічного), гірничо-металлургич. (1931), мед. (1939). і пед. ин-ти.
Після Вів. Отеч. війни мережа образо-вати. установ відновлена вже в кон. 40-х рр. У цей період був розгорнений переклад навчання на посленачальном рівні на рідну мову. Однак ця т. н. коренизация здійснювалася в урізаному вигляді: навчання велося по типових підручниках для шкіл РСФСР, переведених на осет. мова, але обра-зоват, що не враховував. запити осетин в області історії і культури рідного краю. У результаті етнокультурний компонент фактично виключався з сфери освіти в неповної і повної ср. школі. У цих умовах в нач. 60-х рр. введений 8-літній всеобуч, а в 70 - 80-х рр. здійснювався курс на загальне ср. освіта. Осет. яз. вивчався тільки в сіл. малокомплектних школах, к-рі поступово закривалися.
У сірок. 80-х рр. науч. установи за участю мн. суспільств, орг-ций розвернули роботу по відродженню викладання осет. і інш. мов народів республіки. З 1988 осетинський відновлений в нач. школі як мова навчання. Осетини вивчають рідний яз. і літру як предмет протягом всього курсу ср. освіти. У регіональний компонент уч. плану для шкіл республіки вводиться вивчення історії і географії Сівба. Осетії, в предмети естетич. циклу - матеріал по осет. культурі.
Дошкільні установи. У 1996 було 265 дошк. установ (св. 28 тис. вихованців). Забезпеченість дітей відповідного віку дошк. установами св. 43%. В кон. 80-х рр. рідна мова використовується як мова спілкування і виховання відповідно до бажання батьків. На осет. яз. працює св. 90 установ.
Загальноосвітня школа. У 1996 працювало св. 200 денних общеобразоват. шкіл, в т. ч. 5 нач., 23 неповні середні, 181 середня, в к-рих навчалося св. 102 тис. учнів. У 5 вечірніх школах вчиться ок. 2 тис. чол. У школах республіки зайняте св. 10 тис. вчителів, в т. ч. 70% з висш. освітою. Серед педагогів 57 засл. вчителів школи Росії, св. 150 засл. вчителів школи Сівба. Осетії.
Підготовку пед. кадрів для школи здійснює Сев. ун-т ім. К. Л. Хетагурова (осн. в 1969 на базі пед. ин-та). Працює ин-т підвищення кваліфікації працівників освіти (осн. в 1935 як ИУУ). Серед позашкільних установ 12 будинків подітий. творчість, 23 ДЮСШ і інш., в к-рих займаються ок. 20 тис. чол. Професіонально - технічну освіту забезпечують 17 ПТУ (св. 7 тис. учнів). Середню спеціальну освіту дають 14 уч. закладів, в т. ч. 2 пед. уч-ща, уч-ще позов-в, художнє. Усього в ср. спец. уч. закладах нараховується св. 11 тис. учнів. У республіці 4 вищих уч. закладу (св. 19 тис. студентів).
Ллється.: Ч ерд же і з в X. С., Нариси по історії нар. освіти в Сівбу. Осетії, Орджоникидзе, 1958; То те ївши М. С., Нар. освіта і пед. думка в дорев. Сівба. Осетії, Орджоникидзе, 1962; Галазов А, X., На шляху до загального середнього, Орджоникидзе, 1977; Антологія пед. думки Сівба. Осетії. Сост. Е. К. Каргиєв, Владікавказ, 1993.
В. М. Догоєв, О. І. Фідаров.

Джерело: didacts.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua