На головну сторінку   Виконання робіт на замовлення  

АРНОЛЬД Ігор Володимирович - [6(19).3. 1900, Харків, - 20.10.1948, Москва], математик, методист, ч.-до. АПН РСФСР (1947), д-р пед. наук (1942), проф. (1943). Закінчив физ. ф-т МГУ (1929). Викладацьку діяльність початків в 1922 в с. і политехн. ин-тах Одеси. З 1930 вів науч. роботу в Моськ., вузах, в 1944 - 48 в НДІ методів навчання АПН. Розробляв проблеми методики викладання математики в ср. і висш. школі. Обгрунтував цілі викладання арифметики в ср. школі, запропонував доступну учнем методику викладання отрицат. чисел, розвинув вчення про показову і логарифмич. функціях, сформулював принципи відбору і складання. Делабіалізация - (від лати. de - префікс, що означає недолік, відсутність, labialls - губний) - втрата огубления, зміна артикуляції звуку у бік виключення участі губ. трупів і попелу долина - (Ієр 31.40)-див. Енномових сини долина. КОРНФОРТ Моріс - (р. 28.10.1909, Лондон, -31.12.1980, Лондон), англ. філософ-марксист. Чл. КПВ з 1931. К.- активний пропагандист марксизму. На основі трудів К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна розробляв проблеми диалектич. і історія, матеріалізму, в т. ч. проблеми ролі суспільств. свідомості в розвитку суспільства, науки і научно-технич. революції, особистості, гуманізму, відчуження. Велике значення К. додавав ленінському филос. спадщині, показуючи актуальне значення ідей Леніна в совр. умовах для подальшого розвитку марксистсько-ленінської філософії, для боротьби проти бурж. соціології, ревізіонізму і. БЕЛЛОНА - богиня війни в римск. міфології, відповідає греч. Енпоне. У храмі Б. приймали полководців, що поверталися в Рим з перемогою. У Малій Азії і Фракиї Б. - місячне божество, культ к-рого був занесений в Рим. Поступово обидва культи Б. злилися.

МЕДИА-ОСВІТА

(англ. media education, від лати. media - кошти), напрям в педагогіці, виступаючий за вивчення школярами закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео і т. д.). Осн. задачі М.-про.: підготувати нове покоління до життя в совр. информац. умовах, до сприйняття разл. інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації з допомогою техн. коштів.
М. веде історію з пед. руху за залучення школярів до кращого розуміння киноиск-ва, поширеного в 40 - 50-е рр. у мн. країнах. У ці роки отримали розвиток ученич. любительські киноклуби, организующие перегляд і обговорення фільмів. Зі 2-й підлога. 60-х рр. із зростанням популярності телебачення виникла необхідність осмислення педагогами самого процесу масової комунікації і комунікації в широкому значенні слова. У 70 - 80-х рр. в центрі уваги виявилися не тільки искус-ствоведч., культурологич. і семантич. аспекти, але також соціальні, психологічні і навіть политий. сторони цього явища.
Концепція М. почала формуватися в кон. 60-х рр., коли виникли дві відносно незалежні лінії в М.-про.: "критична" і "візуальна" письменність. Перша з них висунула осн. метою "формування критич. мислення" людини по відношенню до коштів масової комунікації і набула більшого поширення в Європі (Великобританія, Франція і інш.), друга розглядала в якості гл. задачі розвиток невербальних навиків комунікації (сприйняття, розуміння, використання і створення візуальної і аудіовізуальної інформації) і переважала в Канаді і США. У ряді робіт термін "М.-про." ототожнюється тільки з "критичною" лінією.
Ідеологія М. складалася під впливом робіт Р. Барта, М. Мак-Люе-на, А. Моля, С. Френе і інш. Ідея междунар. руху М. виникла в секторі інформації ЮНЕСКО. Ініціатори руху - А. Діозед, Моль, К. Норденстренг і інш. У 1973 Междунар. рада по кіно і телебаченню висунула пропозицію про необхідність ввести у висш. і ср. школі уч. курс по теорії коштів масової комунікації. Рада уперше визначила М. як навчання теорії і практич. умінням для оволодіння совр. коштами масової комунікації, що розглядаються як частина специфич. і автономної області знань в пед. теорії і практиці. Таке навчання потрібно відрізняти від використання коштів масової комунікації як вспомогат. елементів у викладанні разл. уч. предметів.
М. здійснюється в різноманітних формах, к-рі можна розділити на шкільні і позашкільні. Напр., у Франції спостерігається цілий спектр підходів: від внешк. самодеят. орг-ции "Ме-диа-форум", створеної групою ентузіастів - батьків і педагогів, до широкомасштабного межведомств, експерименту "Активні юні телеглядачі", представляючого собою унікальний варіант взаємодії системи освіти з телебаченням. Більшість франц. фахівців вважає, що саме школа повинна взяти на себе відповідальність за навчання правильному використанню коштів масової комунікації, т. до. тільки вона зможе гарантувати повний обхват підростаючого покоління М.-про.
У 70-е рр. склалися два осн. підходу до організації М. - інтегрований (вивчення масової комунікації в курсі традиц. предметів) і спеціальний (введення нового предмета). У світовій практиці інтегрований підхід реалізовується передусім в програмах рідної мови, літри, обществознания, естетич. циклу. Напр., в Фінляндії М. здійснюється на уроках фин. яз., зобразить, иск-ва, історії, соціальних наук і екології.
З 80-х рр. в Австралії, Великобританії, Канаді, Франції і інш. країнах вивчається спец. предмет з різними назвами і структурою, але приблизно однаковим змістом. якби. часто включаються розділи: Поняття про комунікацію; Поняття про знакові системи і способи представлення інформації; Масова комунікація і її закономірності; Кошти масової комунікації і їх особливості (газети і журнали, фотографія, радіо і звукозапис, кіно, телебачення); реклама.
У сірок. 80-х рр. в ряді робіт (А. Г. Дал, Д. П. Елай і інш.) була висловлена думка про необхідність поєднання "ме-диа-письменності" з комп'ютерною письменністю, т. до. комп'ютер можна розглядати як коммуникац. засіб. З цього часу почався процес об'єднання медиа-образоват. і комп'ютерних дисциплін. Напр., в Норвегії з 1989 "Основи комп'ютерної і медиа-письменності" є обязат. предметом в курсі ср. общеобразоват. школи. Ще одна тенденція 80-х рр. - залучення до М. дітей мл. віку. У ряді країн ведуться експерименти по навчанню "медиа-письменності" в нач. школі і навіть в дошк. установах.
Термін "М.-про." до 1987 в отеч. публікаціях не вживався. У історії сов. педагогіки ще в 20-е рр. простежуються дві осн. лінії, що заклали основи М.-про.: кинообразование і подітий. і юнацька журналістська творчість. Теоретично більш розроблене кинообразование (И. В. Вайсфельд, Ю. Н. Усов і інш.). З сірок. 60-х рр. фахівцями ведуться експерименти по введенню в курс ср. школи уч. предмета "Основи киноиск-ва", а з сірок. 80-х рр. - "Основ аудіовізуальної культури", але і в нач. 90-х рр. це явище не стало масовим. Менше поширення отримала лінія на введення елементів М. в шк. курс. У Естонії проводився такий експеримент на уроках рідної мови і літри в нач. 80-х рр. (К. Лехт). якби. масовими формами М. школярів стали кинорадиотеле- і видеостудии при уч. закладах, внешк. установах; лекторії при кінотеатрах і видеосалонах; клуби любителів кіно, відео, юних журналістів і інш.
До нач. 90-х рр. ідеї М. реалізовуються більш ніж в 40 країнах. У розробці його теорії брали участь Т. А. Бауер (Австрія), А. Г. Дал (Норвегія), Дж. Дебс (США), Р. Квін і Б. Мак-Махон (Австралія), Л. Мастермен (Великобританія), С. Мінкинен (Фінляндія), Ж. Гонне, М. Тарді (Франція) і інш.
Означає. роль в розвитку М. зіграли междунар. орг-ции: ЮНЕСКО (сектор масової комунікації), Междунар. асоціація візуальної письменності (International Visual Literacy Association; Блексберг, шт. Виргиния, США), Центр зв'язку між освітою і масовою комунікацією (Centre de Liaison entre lEducation et les Media dInformation, Париж), Порада культурної кооперації при Европ. раді (Страсбур, Франція), Европ. асоціація аудіовізуального М.-про. (Association Europeene de lEducation aux Medias Audiovisuels, Брюссель). Серед нац. орг-ций наиб. активні Британський ин-т кіно (British Film Institute, Лондон), Асоціація М. в Шотландії (Association for Media Edu-cation in Scotland, Глазго), Амер. нац. асоціація візуальної письменності (American National Association for Visual Literacy, Вашингтон), Рада австрал. орг-ций М.-про. (Counsil of Australian Media Education Organisations, Канберра), Австрал. викладачі медиа (Australian Teachers of Media, Мельбурн), Канадська асоціація медиа-письменності (Са Association for Media Literacy, Уестон, шт. Онтаріо, Канада).
У Рос. Федерації проблемами М. займається Асоціація діячів кинообразования (1988), а також секція масової комунікації Пед. об-ва Зростав. Федерації (центр в Москві, 1974), регулярно провідна з 1975 конференції по пед. проблемам, пов'язаним з масово-комунікаційними процесами.
З сірок. 70-х рр. междунар. зустрічі з проблем М. організуються в рамках ЮНЕСКО на форумах, практично междунар, що щорічно проводяться. і нац. орг-циями. Нац. конференції щорічно влаштовуються в Австралії, Великобританії, ФРН і інш. країнах, організуються регіональні з'їзди (скандінавських країн, Сівба. Америки і інш.).
Періодіч. видання: "The Media Education Journal" (Глазго, Великобританія), "Media Education" (Беркшир, Великобританія), "Metro Australian Teachers of Media" (Карлтон-Саут, шт. Вікторія, Австралія), "Strategies for Media Literacy" (Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США), "Media and Values" (Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США), "Meditacy" (Уестон, шт. Онтаріо, Канада), "Clip Board" (Торонто, шт. Онтаріо, Канада), "Educommunication News" (Брюссель), "Trailers" (Веллингтон, Нова Зеландія) і інш.
Ллється.: Місце і функції масової комунікації (радіо, телебачення, кіно, преса) в процесі пед. впливи, М., 1975; III ар і до про в А. В., Медіа-освіта: світової і отеч. досвід, М., 1990; Firth В., Mass Media in the classroom, L., 1968; З м. про об k J., Teaching about mass media, Ames, 1972;
Tardy M., Le professeur et les images; essai sur lInitiation aux messages visuels. Р.; F l et eher J., Sur l in S., Mass communication instruction in the secondary school, Urbana (ID.). 1978; M i n k k i-n е n S., А general curricular model for mass media education. Р., 1978; Bauer T. A., Medienpadagogik, I, W., 1979; У i eg er Е., Praxis der Medienpadagogik, Dusseldorf, 1980; The Secondary school and mass media, Stras., 1982; J об n е s M., Mass media education. education for communication and mass communication research, Leicester, 1984; Media education, Р., 1984; McMahon В., Q u-in R., Stories and stereotypes. А course in mass media, South Melbourn, 1987; D а hl A. G., Andresen К. Т., Medie-pedagogikk, bd 1 - 2, Oslo. 1988; Master-m а n L., The development of media education in Europe in 1980 th, Stras., 1988.
А - В. Шаріков.
 

Джерело: didacts.ru

© 2006-2019  kursovi.in.ua