На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

ЕСИПОВА-ВОСКРЕСЕНСКАЯ Олександра Іллівна - [21.5(2.6). 1890, з. Кор-чево, нині Конаково Тверської обл., - 30.4.1966, Москва], методист. по русявий. яз. в нач. школі, ч.-до. АПН РСФСР (1950). Закінчила словесне відділення Моськ. дружин. пед. курсів ім. Д. І. Тіхомірова в 1917. Пед. діяльність почала в 1907 в земській школі Тверської губ., в 1916 - 18 працювала в дружин. гімназії Барнаула; в 1922 - 51 - в ср. школах і пед. уч-ще Москви. Розробляла проблеми методики нач. навчання русявий. яз. і позакласного читання. Велику увагу приділяла експерим. роботі по навчанню дітей 6-літнього віку в старших групах дег. саду і підготує, групах шкіл. Занурення - процес, що відбувається при розвитку вищих психічних функцій -" зникнення зовнішніх, рухових компонентів пізнавальної дії і перетворення їх в мислительні операції."  . 1397-1398. - Приєднання новгородських володінь - Бежецкого Верху, Вологди, Великого Устюга до Москви. Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх - (Hegel, Georg Wilhelm Friedrich) (1770-1831), німецький філософ. Гегелевская філософія звичайно вважається вищою точкою в розвитку німецької школи філософського мислення, що іменується "спекулятивним ідеалізмом". Головними її представниками є Фіхте, Шеллінг і Гегель. Школа почала з "критичного ідеалізму" Іммануїла Канта, однак відійшла від нього, відмовившись від кантовской критичної позиції відносно метафізики і повернувшись до переконання в можливості метафізичного пізнання, або пізнання загального і абсолютного. Метод мислення, який Гегель називає діалектичним методом. Абстракція - (від лати. терміну abstractio - відвернення) - одна з сторін, форм пізнання, яка полягає в уявному відверненні від ряду властивостей предметів і відносин між ними і виділенні якої-небудь однієї властивості або відношення.

ШВЕЦІЯ

(Sverige), Королівство Швеція, гос-у в Сівбу. Європі, на Скандінавському півострові. Пл. 450 тис. км2. Нас. 8,7 млн. чол. (1993), ок. 95% шведи. Гос. яз. - шведський. Столиця - Стокгольм.
Письменність нас. обязат. 9-літньою освітою охоплене 100% дітей; на ст. рівень ср. школи (гімназію). поступає більше за 85% молоді, у вищу школу - ок. 30%. Перші кафедральні школи з'явилися в 13 в. Формування централізованого гос-ва (в кон. 15 в.). сприяло збільшенню числа шкіл; серед них переважали монастирські і кафедральні, але з'явилися і міські. У 1477 заснований Ун-т в Упсале, що знаходився у ведінні римско-католич. церкви. У 1-й підлогу. 16 в. мн. його професори виступили прихильниками Реформації і ун-т був закритий. Через участь Ш. у війнах шк. справа прийшла в занепад. Разом з тим стало розповсюджуватися книгодрукування; після перекладу О. Петрі Біблії (1540 - 41). нормалізовано швед, правопис, став розвиватися лит. мова. Пожвавлення шк. справи наступило в 1-й підлогу. 17 в. При підтримці королівської влади відновив роботу Ун-т в Упсале (1624).
У 1649 в Ш. введений "Новий шкільний закон", в підготовці к-рого взяв участь Я. А. Каменський, запрошений в країну швед, пр-вом. Закон встановлював 3 типи шкіл: тривіальні (4-літні; тільки для хлопчиків, мали два доповнить, класу, даючих практич. підготовку), гімназії (середні уч. закладу). і академії (вищі). Дівчинки діставали освіту в сім'ї. У 1666 заснований Ун-т в Лунде.
У кон. 17 в. при церк. приходах відкривалися нар. школи. До 19 в. нар. школа залишалася частиною церк. організації. У 1842 був прийнятий Статут нар. школи, згідно з до-ромом "відповідальність за виховання і утворення громадян" покладалася на гос-у, вводилося обязат. 6-літнє навчання дітей до 14 років в нар. школах. Гос-у виділяло кошти комунам для змісту нар. шкіл і на підготовку вчителів. У 2-й підлогу. 19 в. в уч. програмах ср. шкіл естеств. дисципліни, совр. иностр. мови стали займати більше місця; час на вивчення латині і греч. яз. скорочувалося. У кон. 19 в. ср. школа була розділена на два рівні: молодшу (6-літня реальна школа). і старшу (4-літня гімназія). До кон. 19 в. по постановці шк. освіти і рівню письменності Ш. займала одне з ведучих місць в світі.
У 19 в. отримали розвиток проф. уч. закладу. У 1810 на базі леч. установ в Стокгольмі створений Каролінський мед. ин-т. У 20-х рр. в Стокгольмі і Гетеборге з'явилися 2 техн. школи (згодом вузи). У 1877 як приватна висш. школа з естеств. напрямом навчання заснований Ун-т в Стокгольмі. Нові вузи засновувалися на кошти муніципальної влади і на приватні.
Законом 1937 термін обязат. навчання збільшений до 7 років. До 1940 сформувалася наступна структура шк. освіти: 6-літня нар. школа, після 4-го класу до-ой учні могли перейти в 5-літню реальну школу, а після 6-го - в 4-літню реальну. Після здачі "реального екзамена" (як правило, після 4-го класу 5-літньої школи або 3-го класу 4-літньої школи). можна було поступити в гімназію (3 - 4 року навчання в залежності від типу кінченої реальної школи). Поряд з общеобразоват. реальними були створені практич. реальні школи, що давали проф. підготовку. У гімназію їх випускники могли поступити на відповідні відділення після тестування. Навчання в гімназії проводилося на двох відділеннях: латинському і єств. наук (реальне відділення). Крім общеобразоват. існували проф. гімназії - технічні (3 року навчання), комерційні (2 року), а також спец. гимназич. школи, орієнтовані на підготовку працівників для гірської і текстильної пром-сти або з. х-ва. До 1940 остаточно введене спільне шк. навчання дівчинок і хлопчиків.
У 1962 термін обязат. навчання збільшений до 9 років. У 1969 ухвалений закон про створення основної школи (9 років навчання).
Сучасна система освіти охоплює дошк. установи, 9-літню (основну). школу, гімназію, що здійснює общеобразоват. і проф. підготовку, і вищу уч. закладу. Практично все уч. заклади - державні (приватний сектор на разл. рівнях освіти становить 4- 8%). Навчання безкоштовне (включаючи шк. підручники і шк. обладнання, а також шк. сніданки).
Загальне управління системою освіти здійснює Мін-у освіти і культів, в рамках к-рого створені Гл. управління школами і Управління ун-тами і висш. школами. Безпосередньо діяльністю шкіл і гімназій керують шк. управління комун (муніципалітетів), к-рі беруть на себе осн. частку витрат на ці види освіти. Частка гос. асигнувань на освіту складає ок. 8% ВНП (1992), в т. ч. на основну освіту - св. 42%, на вище - ок. 14%.
Дошкільне виховання. Осн. типи дошк. установ - подітий. сади (для дітей від 6 мес до 7 років). і ігрові школи (для дітей старше за 3 років), к-рі знаходяться у ведінні мин-ва соціального забезпечення. Виховання в ігрових школах (3 ч в день). безкоштовне; за перебування в подітий. садах стягується плата, що покриває витрати на живлення і нек-рі інш. матеріальні потреби. Ок. 8% подітий. установ - приватні. Згідно із законом 1975 розвиваються дошк. установи нового типу - "предшколи" (обов'язкові для всіх дітей з 6 років).
Загальна освіта. Обязат. 9-літня освіта здійснюється в основних школах, що складаються з 3 рівнів: початкової (1 - 3-й кл.), проміжної (4 - 6-е кл.). і старшої (7- 9-е кл.). Учнем з перших років навчання пропонуються різні по об'єму і змісту уч. курси. На нач. рівні вивчаються швед, яз., математика, музика, ручний труд, гімнастика, релігія. З 3-го кл. в уч. план включаються як спец. предмети ремесла, а також англ. яз. (обязат. предмет до закінчення 9-го кл.). На проміжному рівні вводяться історія, географія, суспільствознавство, природознавство. У 7 - 9-х кл. нарівні із загальними для всіх дисциплінами учнем пропонується на вибір неск. предметів (швед., ньому., франц. мови і комунікація). Англ. мова і математика вивчаються в разл. об'ємах. Індивідуальну профориентац. роботу проводять спец. педагоги. У ст. класах введена т. н. практич. профорієнтація - відвідування разл. підприємств, а в 9-м кл. 2-тижнева практика на робочому місці по вибору самого учня. Випускники основної школи в залежності від отриманої підготовки мають право надходження на разл. відділення гімназії. У 1993/94 уч. м. в основних школах нараховувалося 47 тис. класів, в к-рих вчилося св. 890 тис. чол.
Згідно із законом 1972 об ср. освіті створена гімназія в складі 22 відділень. Повне ср. загальне або спец. освіту дають 5 відділень: гуманітарне, суспільствознавче, екон., естеств.-наукове (термін навчання 3 року). і технічне (4 року). Незавершене ср. спец. освіту можна отримати на 3 відділеннях (з 2-літнім терміном навчання) - економічному, соціальному і технічному. 14 відділень здійснюють нач. проф. підготовку. К-ть відділень в гімназіях і характер проф. підготовки в них визначаються місцевими органами влади.
Уч. плани відділень гімназії включають ок. 80 предметів. Загальними для всіх учнів вважаються швед, і англ. мови, другий иностр. яз. (ньому., франц., русявий., исп.), релігія, історія, математика, суспільствознавство, психологія, физич. виховання. Спеціалізація досягається як за рахунок об'єму підготовки по тра-диц. шк. дисциплінам, так і шляхом включення в уч. плани спец. профілюючих дисциплін і практич. предметів. На профілюючі дисципліни в 1-м кл. гімназії відводиться 11 з 34 ч в тиждень, у 2-м - до 14 ч, в 3-м - ок. половини уч. часу.
У кон. 80-х рр. проф. підготовка в гімназіях переводиться на 3-літній термін навчання (перші 2 року вивчаються преим. общеобразоват. дисципліни). Частка спец. дисциплін протягом 1-го і 2-го років навчання - 10%, 3-го року - 60%. Значить. частина проф. підготовки організується на робочих місцях. У гімназії вводяться також спец. програми по підготовці вихователів для подітий. садів і організаторів дозвілля, фахівців сфери обслуговування і інш. Випускникам в залежності від отриманої підготовки видаються разл. свідчення про закінчення відділення гімназії. У 1993/94 уч. м. в гімназіях вчилося св. 313 тис. учнів, в т. ч.: на відділеннях, що дають повне ср. освіта, - св. 140 тис.; на відділеннях, що дають незавершене ср. освіта, - 13,6 тис.; на 3-літніх проф. відділеннях - св. 28 тис., на 2-літніх - 61,4 тис. учнів.
Вища освіта. До вищим уч. закладам відносяться ун-ти і вищі спец. школи. Ведучі вузи: ун-ти - в Стокгольмі (4 ф-та, 5 відділень, 30 тис. студентів в 1994), Упсале (7 ф-тов, 5 відділень, 16,2 тис.), Гетеборге (осн. в 1891; 5 ф-тов, 4 відділення, 19,6 тис.), Лунде (8 ф-тов, 24 тис.), Умео (1963; 5 ф-тов, 21,5 тис.), Лінчепінге (1970; 3 ф-та, 10 тис.), сільськогосподарський в Упсале (1977; 3 ф-та, 2,3 тис. студентів); вищі техн. школи - в Стокгольмі (осн. в 1827; 8,9 тис. студентів), Гетеборге (1829; 6,5 тис. студентів).
Згідно із законом 1977 об висш. освіті, країна розділена на 6 уч. регіонів, кожний з к-рих, об'єднавши разл. по своєму статусу уч. закладу, розвивається з урахуванням місцевої специфіки. Внаслідок злиття існуючих уч. закладів послесреднего рівня встановлено 19 висш. шкіл, осн. структурна одиниця - ин-т.
Право надходження у вузи традиційно мають обличчя, що мають повне ср. освіта. Згідно із законом 1977, це право отримали також обличчя, що не мають документів про закінчення повної ср. школи: випускники 2-літніх відділень гімназії; особи, що отримали відповідну підготовку поза гімназією, а також особою старше за 25 років, що мають трудовий стаж не менше за 4 років. Введені "загальні і спец. вимоги" до тих, що поступають. "Загальні вимоги" включають знання в об'ємі не менш 2-літнього відділення гімназії (11 років навчання). "Спец. вимоги" включають знання по профілюючих предметах (як правило, в об'ємі 3-літніх відділень гімназії). Термін навчання у вузі - 3 - 6 років. Вузи пропонують для вивчення також отд. курси, розраховані на 1 - 1 семестри, і короткострокові (1 - 2 року навчання). У 1992 нараховувалося св. 188,7 тис. студентів. Випускникам ун-тов присуджується міра кандидата філософії, в специали-зиров. вузах - проф. звання. Єдиний вчений ступінь - дер наук (термін підготовки 4 року).
З 1993 почався новий етап реформування висш. школи. По мн. питанням відповідальність за діяльність висш. школи переноситься на місцевий рівень - органи управління вузами.
Утворення дорослих. У системі утворення дорослих в Ш. функціонує розгалужена мережа просвітить, організацій. Особливе місце займають висш. нар. школи, виниклі в сірок. 19 в. по ідеї Н. Ф. Грундтвіга. У разл. закладах, кухлях і т. п., що здійснюють общеобразоват. і проф. підготовку, вчиться більше за половину зайнятого населення країни.
Педагогічна освіта. Підготовка вчителів здійснюється у висш. пед. школах і ун-тах. У висш. пед. школах є відділення вихователів дошк. установ (термін навчання - 2,5 року), вчителів нач. класів (2,5 року), вчителів 4 - 6-х кл. (3,5 року), учителей-предметников 7 - 9-х кл. (3 року), учителей-предметников гімназії (3 року), вчителів спец. шкіл (3 року), вчителів трудового навчання (1 рік). На пед. практику (теоретич. і прак-тич.). відводиться 1,5 року. У висш. пед. школах отримують практич. підготовку випускники ун-тов, що мають намір займатися викладацькою діяльністю. Спец. підготовка покладається на унти, де відкриті відповідні 2-літні відділення (наявність трудового стажу - обязат. умова для надходження).
Осн. центри пед. досліджень - унти в Стокгольмі, Гетеборге, Мальме, Упсале, Умео, а також вищі пед. школи.

Джерело: didacts.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua