На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

ШПЕТ Густав Густавович - (1879-1937)   - філософ, психолог, педагог. Викладав в Народному університеті ім. А.Л. Шанявського (з 1909), на Вищих жіночих курсах (професор з 1916). Читав курси історії, педагогіки і психологій в Військовому педагогічному інституті РККА, в Театральній академії вищого акторського мистецтва і інш. Член Зростав. академії художніх наук (потім ГАХН), з 1923 віце-президент. Автор робіт по філософії, естетиці, психології, педагогіці, язикознанию. У роботі "Нарис розвитку російської філософії" (ч. 1, 1922) обгрунтовував національну своєрідність вітчизняної філософії, її обращенность до. Актуалізація знань - виконання дій, що перебувають у видобуванні з короткочасної або довготривалої пам'яті раніше засвоєного матеріалу для його використання. Хилен - (1Пар 6.58)-священицьке місто в південній, гористій частині долі Іудіна (в Нав 15.51; 21.15 названий Холон). ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО - визначальними характеристиками індустріального суспільства є: 1. Виникнення цілісною нації-держави, організованою на основі спільної мови і культури, зростання індивідуалізму і свободи громадян; 2. Комерціалізація виробництва, заміна феодалізму капіталізмом індустріальним суспільством) і відхід в минуле існування натурального господарства; 3. Переважання машинного виробництва і організація виробництва фабричного; 4. Скорочення частки населення, зайнятого в сільському господарства; 5. Урбанізація населення; 6. Розвиток утворення, науки, зростання письменності, сциентистских переваг, 7. ПРЕОБРАЖЕНСКИЙ Петро Федорович - (1894-1941) - сов. історик, що займався дослідженням раннього християнства, впливу античних культів на формування христ. догматика, моралі і обрядовості. Осн. труди увійшли в сб. робіт.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ в педагогіці

прийоми, процедури і операції емпирич. і теоретич. пізнання і вивчення явищ дійсності. Система М. і, визначається початковою концепцією дослідника, його уявленнями про суть і структуру, загальної методологич, що вивчається. орієнтації, ціліше і задач конкретного дослідження.
У залежності від аспекту розгляду М. і, в педагогіці поділяються: на загальнонауковий, власне педагогічні і методи інш. наук; констатуючі і що перетворюють; емпіричні і теоретичні; якісні і кількісні; приватні і загальні; змістовні і формальні; методи збору емпирич. даних, перевірки і спростування гіпотез і теорії; методи опису, пояснення і прогнозу; спец. методи, що використовуються в отд. пед. науках; методи обробки результатів дослідження.
Для вибору методів на кожному етапі пед. дослідження необхідно знати загальні і конкретні можливості кожного методу, його місце в системі иссл. процедур. Так, емпирич. М. і, створюють підмурівок для подальшого пізнання шляхом спостережень, бесід, експериментів і т. п.
Задача дослідника складається в тому, щоб для кожного етапу дослідження визначити оптимальний комплекс методів, керуючись при цьому слід, вимогами: застосовувати методи сравнительно-ист. аналізу, що дозволяють виявити еволюцію вивчення проблеми і прогнозувати її подальше дослідження; використати таке поєднання методів, до-ой дозволяє отримати різносторонні системні відомості про розвиток особистості, колективу або інш. об'єкта навчання (виховання).
Вживані методи дослідження повинні забезпечувати вибір оптимальної системи способів рішення вибраної пед. проблеми, вловлювати динаміку розвитку певних якостей як у віковому плані, так і в к. проміжок часу, протягом к-рого проводиться експеримент, і передбачати зміну способів пед. впливів з урахуванням зміни об'єкта навчання (виховання), дозволяти аналізувати не тільки хід уч. процесу, соч., його результати, але і умови, в к-рих він функціонує.
Для отримання інформації про типовість тих або інакших пед. явищ доцільно використати метод анкетування. Відомості, отримані при анкетуванні, зіставляють з даними з інш. джерел - аналізу документів, інтерв'ю, спостережень і пр.
Бесіда організується з метою виявлення індивідуальних особливостей особистості, її мотивів, позиції. У педагогічному дослідженні бесіда застосовується на стадії підготовки масових анкетних опитів для визначення області дослідження, поповнення і уточнення даних масової статистики і як самостоят. метод збору психолого-пед. інформації - в обстеженнях малих вибірок (див. Бесіда).
Одним з методів отримання первинної інформації на ранніх стадіях пед. дослідження для передуватиме. знайомства з об'єктом є вивчення літератури, документів і результатів педагогічної діяльності. Розрізнюють письмові, статистич., иконографич. (кіно- і фотодокументи, грамплатівки), технічні (креслення, вироби, техн. творчість) і інш. матеріали.
Джерелом фактич. матеріалу для пед. дослідження служать поточна документація шкіл і інш. установ освіти, контрольні і перевірочні роботи учнів, твори, малюнки і вироби дітей, протоколи пед. рад і т. п.
Необхідно визначити достовірність і адекватність док-тов, відповідність їх проблемі, що вивчається, знати методи, к-рими були отримані фіксовані в док-тах дані, коло док-тов і їх порівняє, цінність для дослідження, переваги суспільним або особистим, цільовим або природним, первинним або повторним дока-там.
Вивчення і узагальнення педагогічного досвіду вчителів направлені на аналіз стану практики, виявлення вузьких місць і конфліктів, елементів нового в діяльності педагогів, ефективності і доступності рекомендацій науки. Об'єктом вивчення може бути масовий пед. досвід (для виявлення ведучих тенденцій), отрицат. досвід (виявлення характерних нестач і помилок), передовий досвід.
M. H. Скаткин виділяє два вигляду передового досвіду - пед. майстерність і новаторство. Пед. майстерність складається в раціональному використанні рекомендацій науки. Новаторство визначає власні метод. знахідки, новий зміст.
Узагальнення передового досвіду починається з його опису на основі спостережень, бесід, опитів, вивчення док-тов. Далі проводяться класифікація явищ, що спостерігаються, їх тлумачення, підведення під відомі визначення і правила. Більш високий рівень аналізу передбачає встановлення причинно-следств. зв'язків, механізму взаємодії разл. сторін уч. процесу, виявлення внутр. закономірностей досягнення успіху в навчанні (вихованні). Від опису досвіду необхідно перейти до його аналізу, виявлення типового в діяльності вчителя-новатора.
Критеріями передового пед. досвіду можуть бути (В. І. Загвязінський) новизна, висока результативність і ефективність діяльності педагога, відповідність совр. досягненням педагогіки і методики навчання, стабільність і можливість творчого застосування інш. педагогами, оптимальність досвіду в цілісному пед. процесі.
Впровадження передового пед. досвіду в практику відбувається через базові і експерим. школи, шефство педагогів-майстрів, а також шляхом його вивчення і узагальнення.
Одним з якби. поширених методів пед. дослідження є спостереження, що являє собою цілеспрямований і планомірний процес збору інформації. Спостереження відрізняється від звичайної фіксації явищ систематичністю, опорою на певну пед. концепцію. Спостереження дозволяє вивчати цілісний об'єкт в його єств. функціонуванні, перевіряє адекватність і істинність теорії в пед. практиці.
Внаслідок спостереження формулюються гіпотези, к-рі перевіряються, уточнюються в ході подальших спостережень, переходячи в теорію, що пояснює пед. явища. Спостереження мають певну мету, проходять за зазделегідь продуманим планом з детальним переліком питань, що вивчаються. Етапи підготовки і проведення спостереження включають: вибір об'єкта; постановку цілей і задач; складання плану; підготовку необхідних документів і обладнання; збір даних; оформлення і аналіз результатів, теоретич. і практич. висновків.
Розрізнюють: польові спостереження (в єств. умовах) і лабораторні; формалізовані (проводяться по жорсткій програмі) і неформалізовані; включені і що беруть участь (в залежності від участі спостерігача в подіях і процесах). По частоті застосування виділяють: постійні, повторні, однократні спостереження; по об'єму: суцільні і вибіркові; за способом отримання: прямі (безпосередні), непрямі (опосередковані); в залежності від об'єкта спостереження: зовнішні, об'єктивні, самонаблюдения. Тип спостереження залежить від характеру об'єкта і поставлених задач.
Недоліками спостереження є труднощі обхвату великого кол-ва явищ, імовірність помилок в інтерпретації подій з точки зору мотивів і спонук дійових осіб, зайва ідентифікація спостерігача зі середою, недоступність спостереженню нек-рих явищ і процесів. Спостереження також не дозволяють втручатися в процес, що вивчається, змінювати ситуацію, робити точні виміри. Результати спостереження необхідно зіставляти з даними, отриманими інш. методами.
Науково - педагогічна експедиція як метод пед. дослідження дозволяє отримати зведення для вивчення уч. роботи на місцях, в умовах, максимально наближених до реальності, зібрати великий і різносторонній матеріал в ході самого дослідження за короткий термін, надавати допомогу вчителю, активно впливати на шк. практику.
Як правило, в пед. експедиції беруть участь фахівці різного профілю (щко-ловеди, дидакти, методисти), що дає можливість для всебічного і цілісного вивчення уч. процесу.
Комплексним методом пед. дослідження є експеримент, що дозволяє отримати нові знання об причинно-следств. відносинах між пед. чинниками, умовами, процесами за рахунок планомірного маніпулювання одним або неск. змінними чинниками і реєстрації відповідних змін в поведінці об'єкта, що вивчається або системи.
Метод експертних оцінок - комплекс логич. і матем. процедур - направлений на отримання від фахівців інформації, її аналіз і узагальнення з метою підготовки і вибору раціональних рішень. Суть методу складається в проведенні експертами аналізу проблеми з якостей, або кількостей, оцінкою думок і формальною обробкою результатів індивідуальних думок.
За допомогою методу експертних оцінок здійснюються: аналіз складних пед. процесів, явищ, ситуацій, що характеризуються в основному якісними, ознаками, що неформалізуються; прогнозування розвитку галузі знання, процесів навчання і виховання і їх взаємодій з поза н. середою; визначення і ранжирование по заданому критерію якби. істотних чинник зв, що впливають на функціонування і розвиток системи; оцінка альтернативних рішень і вибір переважних варіантів. Осн. етапи реалізації методу експертних оцінок: організація експертизи, формулювання проблеми, мети експерименту, встановлення відповідальності і прав робочої групи; підбір експертів; проведення опиту експертів; аналіз і обробка отриманих результатів.
Найважливіший етап - опит. експертів: індивідуальний або груповий, особистий (очний) або заочний, усний або письмовий. Методи колективної роботи експертів - наради, дискусії, "мозкова атака", а також комплексні методи (ділова гра, сценарії). Індивідуальні експертні оцінки можуть бути отримані шляхом анкетування, інтерв'ю, вільної бесіди. До підбору експертів при цьому пред'являються певні вимоги: компетентність, креативность, відсутність схильності до конформізму, науч. об'єктивність, аналитичность, широта, конструктивность мислення і інш. Паралельно корисно застосовувати метод самооценки вчителями тих же сторін своєї діяльності. У ході аналізу отриманої інформації можна використати і метод рангових оцінок, коли виявлені чинники розташовуються в порядку зростання або убування міри їх вияву.
Різновидом методу експертних оцінок є "пед. консиліум" (Ю. К. Бабанський), передбачаючий коч-лективное обговорення результатів вивчення вихованості школярів по певній програмі і по єдиних ознаках, колективне оцінювання тих або інакших сторін особистості, виявлення причин і можливих відхилень в сформированности тих або інакших рис личнозти і пр.
При розв'язанні конкретних питань в отд. галузях педагогіки (дефектології, виробництв. педагогіці і інш.) використовуються методи фізіології, генетики, біології і пр. Застосування методів електрофизиологии дозволяє вирішувати прикладні задачі (відбір дітей у вспомогат. уч. заклади, розмежування розумової відсталості і затримок в розвитку), дослідити функціональний стан мозку і його аналізаторів, динаміку нервових процесів индивидуально-типологич. особливості учнів, динаміку формування двигат. навиків, трудових умінь і т. д.
Між теоретич. і емпирич. М. і, немає чіткої грані, їх складовими частинами є абстракція і конкретизація, аналіз і синтез, порівняння, індукція і дедукція, моделювання.
Уч. процес в школі вимагає системного вивчення. Системний підхід застосовується до явищ, що мають безліч взаємопов'язаних елементів, об'єднаних спільністю функцій і мети, єдністю управління і функціонування. Дослідник повинен виявити компоненти і системообразующие зв'язку пед. процесу або явища; визначити осн. чинники, що впливають на функціонування цієї системи; оцінити роль і місце даної системи як цілісного утворення в системі інш. явищ; виявити отд. елементи або групи, на к-рі буде здійснений перетворюючий вплив; вивчити процеси управління, що забезпечують досягнення поставлених цілей; створити систему з поліпшеним функціонуванням; впровадити отримані результати в практику.
У фундаментальному дослідженні застосовуються в основному теоретич. методи дослідження і експеримент. Прикладні пед. дослідження і розробки вимагають емпирич. М. і. Існує певна відмінність між методами вивчення пед. систем в статиці і динаміці; окремого, але представницького об'єкта (моногра-фич. метод) і множини об'єктів; між панельним і лангитюдним дослідженням. Панельне дослідження передбачає вивчення одного і того ж пед. об'єкта з певним тимчасовим інтервалом по одній і тій же методиці і програмі. У лангитюдном дослідженні зміна одного і того ж об'єкта розглядається передусім як функція часу.
 

Джерело: didacts.ru

© 2014-2022  kursovi.in.ua